Good Bread from Good People — це найбільше соціальне підприємство в Україні, в якому працюють дорослі люди з ментальною інвалідністю. Ми записали розмову з Владиславом Малащенком, який заснував бізнес та очолює його зараз.
Зокрема розпитали, чи можна заробляти, запускаючи соціальний бізнес; як це, наймати людей з ментальною інвалідністю і чому маркетинг в цьому сегменті — надзвичайно важливий.
Розмову маркетологині Іри Довгополої та Владислава Малащенка в межах відеоподкасту «ТУТ ТАКЕ ДІЛО» ми публікуємо частково. Повний випуск дивіться на YouTube.
— Про вас знають насамперед як про пекарню, але я знаю, що ваш бізнес зараз — це вже набагато більше. Розкажіть, із яких підпроєктів складається Good Bread from Good People?
— Починали ми дійсно як пекарня. У нас була маленька кімната разом з офісом. Зараз це Good Bread Hub — будівля на чотири поверхи.
Найбільший проєкт під цією «парасолькою» — пекарня, яка розділена на кілька напрямів: безкоштовний хліб, «підвішені» обіди для тих, хто потребує допомоги в Києві, та комерційний відділ. Це перший поверх.
Другий поверх — художня майстерня Good Art, де працюють 10 художників із ментальною інвалідністю. Ця майстерня влаштована так, щоб людина могла прийти і створювати будь-що, що їй до вподоби.
Історія розпочалася з випадково знайденого у спамі листа про грант на навчання в Startup Ukraine.
На четвертому поверсі облаштовані кімнати підтриманого проживання для людей із ментальною інвалідністю. Це формат квартири з двома кімнатами, кухнею та санвузлом, де можуть одночасно жити чотири людини.
І наш дуже амбітний проєкт — школа соціальних терапевтів. Ми побудували великий лекторій і плануємо там навчати фахівців роботі з людьми. Зараз в Україні є соціальні працівники, психологи, а соціальний терапевт — це, власне, поєднання всіх цих компетенцій.
— З чого все почалося? Чому ви вирішили відкрити такий бізнес?
— Почалося все з того, що я лежав на дивані й побачив email розсилку про можливість виграти грант на навчання в Startup Ukraine. Причому лист потрапив у спам.
Потрібно було написати свою бізнес-ідею у Facebook під відео. А в мене ця ідея вже десь літала в думках, я розповідав про неї всім навколо — всі казали, що я дурник і в мене нічого не вийде. Але я таки написав коментар, що хочу відкрити кафе, де працюватимуть дорослі люди з синдромом Дауна. Наступного дня мені зателефонували й сказали, що я виграв.
Ми почали працювати, а гроші закінчилися вже за три тижні.
Три місяці я вчився на цій програмі. По завершенню мені обіцяли, що «засиплять грошима», але в результаті ніхто нічого не дав. Десь за місяць моя одногрупниця написала, що готова підтримати проєкт фінансово. Я порахував, що мені потрібно 260 тисяч гривень — це був 2017 рік. Вона сказала, що стільки не має, але дала 150 тисяч.
Із цими грошима 3 вересня я відкрив Good Bread. Ми почали працювати, а гроші закінчилися вже за три тижні.
— На початку це було більше про місію чи про підприємництво?
— Про місію. Я б у житті просто пекарню не відкрив.
— А якщо говорити про сьогодні: під час кризи ви зростаєте чи навпаки?
— Звісно, ми виросли. Навіть за кількістю людей у команді: з 25 працівників ми розрослися до 80. Під час повномасштабного вторгнення суттєво збільшилася донатна складова, з’явилося більше проєктів. Ну, і ввімкнулася певна реактивність.
— Як вам вдається збирати донати, якщо зараз пріоритетом для людей все ж є підтримка армії?
— Фактично так, але з іншого боку — іноземці зазвичай не донатять на наше військо, натомість вони підтримують такі соціальні проєкти, як наш. Та й у нас більшість фінансування — це гранти.
Проте ми хочемо відійти від формату постійного залучення коштів. Ми розуміємо, що маємо заробляти набагато більше, щоб повністю себе окупати.
— Якщо говорити про гроші: скільки потрібно, щоб запустити таку пекарню, як Good Bread?
— Тисяч 100 доларів, напевно.
— А цей бізнес прибутковий? Тут є гроші?
— Гроші точно є. Це міф, що в соціальному бізнесі немає на чому заробляти.
— На чому саме тут можна заробляти?
— На продажах. Потрібно просто створювати конкурентоспроможний продукт або послуги, які будуть купувати.
Комунікації в соціальному підприємстві — це 60% успіху.
— Поговорімо про ваш маркетинг. У вас зараз дуже багато активностей: ви присутні й офлайн, і на маркетах. Хто за цим усім стоїть?
— У комунікаціях у нас задіяно п’ятеро людей, плюс працює відділ продажів. Ми робимо багато продакшену, генеруємо ідеї, створюємо колаборації.
Комунікації в соціальному підприємстві — це 60% успіху нашої справи.
— Які канали маркетингу у вас найефективніші?
— Я думаю, що на українську аудиторію зараз найкраще працюють соцмережі. Для іноземців — це офлайн-заходи та email розсилки, які ми, до речі, надсилаємо за допомогою SendPulse.
— Які у вас плани на майбутнє?
— Я дуже хочу запустити школу соціальних терапевтів. Вважаю, що це ультраефективний проєкт, який зможе багато чого змінити. Тоді, наприклад, та сама «Нова пошта» зможе наймати до себе людей із ментальною інвалідністю.
Також дуже хочу цього року купити землю і почати будівництво власного хабу. Зараз у нас 1000 квадратних метрів, але я прагну мати близько 4000, щоб розгорнути там повноцінне виробництво чогось нового. Ось такі плани.